Велика січнева комета 1910 року

Велика січнева комета 1910 року
Відкриття
Першовідкривач: невідомо
Дата відкриття: 12 січня 1910
Характеристики орбіти
Епоха: 14 Bahman 1288d[1]
Афелій: 1,8169803483404E+14 м[1]
Перигелій: 19 291 748 199,143 м[1]
Велика піввісь орбіти: 90 858 663 291 119 м[1]
Ексцентриситет орбіти: 0,999787672991 ± 8,6463E−5[1]
Період обертання: 5 467 135,3215844 ± 3 339 500 доба[1]
Нахил орбіти: 138,778273403 ± 0,0014884 °[1]
Фізичні характеристики

Велика січнева комета 1910 року, офіційно позначена як C/1910 A1 і часто згадувана як комета денного світла[2], була кометою, яка з'явилася в січні 1910 року. Її вже було видно неозброєним оком, коли її вперше помітили, і багато людей самостійно «відкрили» комету. За видимою яскравістю вона перевершила планету Венеру і була, можливо, найяскравішою кометою 20-го століття[3].

Відкриття

17 грудня 1909 року комета була у сполученні з Сонцем та знаходилась на кутовій відстані близько 1 градуса від Сонця, при тому перебувала на відстані приблизно 1 астрономічної одиниці від Сонця. У січні комета досить раптово стала яскравішою, і спочатку її було видно лише з південної півкулі. Декілька людей заявили про «відкриття», але вважається, що комету вперше помітили алмазодобувники в Трансваалі перед світанком 12 січня 1910 року, на той час вона вже була помітною неозброєним оком об'єктом видимої зоряної величини −1 зі схиленням −29° (тобто комету найкраще було видно з південної півкулі).

Першою людиною, яка належним чином вивчила комету, був шотландський астроном Роберт Т. А. Іннес з Трансваальської обсерваторії в Йоганнесбурзі 17 січня, після того, як за два дні до цього про це попередив редактор йоганнесбурзької газети.

Комета досягла перигелію 17 січня і в той час була видима вдень неозброєним оком, маючи видиму зоряну величину –5, внаслідок розсіювання світла. Другий раз комета була у сполученні з Сонцем 18 січня 1910 року. Після проходження перигелію яскравість комети зменшилася, але спостереження комети було вражаючим видовищем для мешканців Північної півкулі, у вечірніх сутінках, на початку лютого, було помітно вигнутий хвіст комети, під кутом 50°.

Комета Галлея та комета денного світла

У 1910 році засоби масової інформації приділяли значну увагу прогнозованому поверненню комети Галлея, яка досягла перигелію 20 квітня. Тому поява денної комети кількома місяцями раніше стала певною несподіванкою і справила сильне враження на очікувану публіку. Коли комета Галлея повернулася знову в 1986 році, багато людей похилого віку, які бачили її в 1910 році, плутали її з денною кометою[4].

Через «телефонну помилку» спочатку було повідомлено, що комета названа кометою Дрейка, але як тільки помилка була усвідомлена, преса згодом назвала її «кометою денного світла» або «кометою заходу сонця», оскільки нікому не приписували її відкриття[5].

Паніка

Газети в різних містах повідомляли, що люди були налякані появою комети[6]. The Morning Post з м. Камден (штат Нью-Джерсі, США), повідомила, що подібні страхи траплялися в минулі роки, коли на небосхилі з'являлися комети[7]. У Кореї велика кільксіть людей думали, що комета вб'є їх усіх. Деякі люди перестали ходити на роботу, так як чекали кінця світу[8].

Див. також

Примітки

Freebase: /m/0595z1
  • п
  • о
  • р
Властивості
Comet C/1996 B2 (Hyakutake)
Типи
Див. також
Дослідження
Останні
  • 2I/Борисова
  • C/2018 C2 (Lemmon)
  • C/2017 U7
  • 1I/2017 U1 ʻOumuamua
  • C/2016 U1 (NEOWISE)
  • C/2015 V4 (PANSTARRS)
  • C/2015 G2 (MASTER)
  • C/2015 F5 (SWAN-Xingming)
  • C/2015 F3
  • C/2015 ER61 (PANSTARRS)
  • C/2014 Q2 (Лавджоя)
  • C/2014 E2 (Jacques)
  • C/2013 US10 (Каталіна)
  • C/2013 A1 (Сайдинг Спрінг)
  • C/2012 S4 (PANSTARRS)
  • C/2012 K1 (PANSTARRS)
Культура та
гіпотези
  • Комета з антиречовини[en]
  • Комети у фантастиці[en]
  • Кометні врожаї[en]
 
Списки комет (більше)
Періодичні
комети
До 1985
(всі)
Після 1985
(визначні)
Кометоподібні
астероїди
Втрачені
Перевідкриті
Зруйновані
Не знайдені
  • D/1770 L1 (Lexell)
  • 5D/Брорзена
  • 18D/Perrine–Mrkos
  • 20D/Westphal
  • 25D/Neujmin
  • 34D/Gale
  • 75D/Kohoutek
  • 83D/Russell
  • 85D/Boethin
Відвідані
космічними
апаратами
Неперіодичні
комети
(відомі)
До 1910
Після 1910
  • C/1911 O1 (Brooks)
  • C/1911 S3 (Beljawsky)
  • C/1927 X1 (Skjellerup–Maristany)[en]
  • C/1931 P1 (Ryves)[en]
  • C/1941 B2 (de Kock-Paraskevopoulos)[de]
  • C/1947 X1 (Southern Comet)[de]
  • C/1948 V1 (Eclipse)
  • C/1956 R1 (Arend–Roland)
  • C/1957 P1 (Mrkos)[de]
  • C/1961 O1 (Wilson-Hubbard)[de]
  • C/1961 R1 (Humason)
  • C/1962 C1 (Seki-Lines)[de]
  • C/1963 R1 (Pereyra)
  • C/1965 S1 (Ikeya-Seki)
  • C/1969 Y1 (Bennett)
  • C/1970 K1 (White–Ortiz–Bolelli)
  • C/1973 E1 (Kohoutek)
  • C/1975 V1 (West)
  • C/1980 E1 (Bowell)
  • C/1983 H1 (IRAS–Araki–Alcock)
  • C/1989 X1 (Austin)
  • C/1989 Y1 (Skorichenko–George)[en]
  • C/1992 J1 (Spacewatch–Rabinowitz)
  • C/1993 Y1 (McNaught–Russell)
  • C/1995 O1 (Гейла — Боппа)
  • C/1996 B2 (Хякутаке)
  • C/1997 L1 (Zhu–Balam)
  • C/1998 H1 (Stonehouse)
  • C/1998 J1 (SOHO)
  • C/1999 F1 (Catalina)
  • C/1999 S4 (LINEAR)
  • C/2000 U5 (LINEAR)
  • C/2000 W1 (Уцуномії-Джонса)
  • C/2001 OG108 (LONEOS)
  • C/2001 Q4 (NEAT)
  • C/2002 T7 (LINEAR)
  • C/2003 A2 (Gleason)
  • C/2004 F4 (Bradfield)[de]
  • C/2004 Q2 (Machholz)
  • C/2006 A1 (Pojmański)
  • C/2006 M4 (SWAN)
  • C/2006 P1 (McNaught)
  • C/2007 E2 (Lovejoy)
  • C/2007 F1 (LONEOS)
  • C/2007 K5 (Lovejoy)
  • C/2007 N3 (Lulin)
  • C/2007 Q3 (Siding Spring)
  • C/2007 W1 (Boattini)
  • C/2008 Q1 (Matičič)
  • C/2009 F6 (Yi–SWAN)
  • C/2009 R1 (Макнота)
  • C/2010 X1 (Єленіна)
  • C/2011 L4 (PANSTARRS)
  • C/2011 W3 (Лавджоя)
  • C/2012 E2 (SWAN)
  • C/2012 F6 (Леммона)
  • C/2012 K1 (PANSTARRS)
  • C/2012 S1 (ISON)
  • C/2012 S4 (PANSTARRS)
  • C/2013 A1 (Сайдинг Спрінг)
  • C/2013 R1 (Лавджоя)
  • C/2013 US10 (Каталіна)
  • C/2013 V5 (Oukaimeden)
  • C/2014 E2 (Jacques)
  • C/2014 Q2 (Лавджоя)
  • C/2015 ER61 (PANSTARRS)
  • C/2015 V2 (Джонсона)
  • 1I/2017 U1 ʻOumuamua
  • C/2017 U7
  • C/2018 C2 (Lemmon)
  • C/2019 E3 (ATLAS)
  • 2I/Борисова
Після 1910
(за назвою)
  • Категорія Категорія
  • Сторінка Вікісховища Commons
  • Сторінка Вікіновин Wikinews
    1. а б в г д е ж БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
      d:Track:Q4026990
    2. Moore, P. (2007), Space: The First 50 Years, New York: Sterling, с. 178, ISBN 978-1-4027-5208-7.
    3. Bortle, J., The Bright Comet Chronicles, harvard.edu, процитовано 18 листопада 2008. За повідомленнями деяких спостерігачів, Комета Ікея — Секі досягла більшої видимої зоряної величини поблизу перегілія.
    4. Burnham, R.; Levy, D. (2000), Great Comets, New York: Cambridge University Press, с. 184, ISBN 0-521-64600-6.
    5. Not Much is Known of Daylight Comet. Greenwich Astronomer Thinks It Has Never Been Seen Before and May Never Be Again. New York Times. 30 січня 1910. Процитовано 14 листопада 2009. Outside politics the recently discovered daylight comet has been the chief topic of the week in England. It appears that the name of "Drake's comet", by which it has been generally known here, was given by mistake owing to a telephonic error, and it now goes by the name of the daylight or sunset comet.
    6. The Baltimore Sun (Baltimore, Maryland) 23 Apr 1910, Sat Page 1
    7. The Morning Post (Camden, New Jersey) 11 May 1910, Wed Page 6
    8. Daylight comet of 1910 portends end of Korean dynasty. koreatimes (англ.).