Сербія (1941—1944)

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Територія військового командувача в Сербії, але, можливо, це варто додатково [[:|обговорити]]. Пропозиція з липня 2022.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сербія (значення).

Militärverwaltung in Serbien (de)

Vojna Uprava u Srbiji (с-х; лат)
Војна Управа у Србији (с-х; кирил)



Військова адміністрація в Сербії
Королівство Югославія
1941 – 1944 Соціалістична Республіка Сербія
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Oj Srbijo, mila mati
Сербії: історичні кордони на карті
Сербії: історичні кордони на карті
Столиця Белград
Мови сербська, німецька
Релігії Сербська православна церква,
Римокатолицька церква
Форма правління Військова адміністрація
Військовий Командувач
 - 1941 Франц Бьохме
 - 1941–1942 Гарольд Тёрнер
 - 1942 Вальтер Уппенкамп
 - 1942–1943 Егон Бьоннер
 - 1943–1944 Франц Неухаузен
Президент
 - 1941 Мілан Ачимович
 - 1941–1944 Мілан Недич
Історичний період Друга світова війна
 - Вторгнення в Югославію 6 квітень
 - Військова поразка травень 1944
Населення
 - 1941 3 810 000 осіб
Валюта Сербський динар
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сербія (1941—1944)
Історія Сербії
Антична Сербія
  • Сербія у Римській імперії
  • Перша Габсбурзька Сербія
  • Друга Габсбурзька Сербія
Сучасність
Цей шаблон:
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Сербія (1941—1944) існувала як Військова адміністрація Сербії, створена Німеччиною в 1941 році, після декількох місяців окупації Королівства Югославія державами Осі під час Другої світової війни[1][2][3]. Сербська цивільна адміністрація була офіційно знана як Уряд національного порятунку (серб. Влада Националног Спаса, Vlada Nacionalnog Spasa), який наголошував, що є незалежною державою, хоча всі рішення були підконтрольні німцям. Країна, включала в свій склад більшу частину сучасної Центральної Сербії, північну частину Косово (навколо Косовської Митровиці), і область Банат[4]. Уряд офіційно очолював Мілан Недич з 1941 по 1944 рік[5]. Протягом цього періоду, він співпрацював з Димитрієм Льотичем з його партією ЗБОР і Костем Пекянецем з його четниками.

Історія

На початку Другої світової війни Югославія проголосила нейтралітет. 25 березня 1941 Югославія приєдналася до Берлінського пакту. 27 березня прем'єр-міністра Цвєтковича було скинуто, його і міністрів його кабінету заарештували. На нараді в Генштабі новим прем'єром обрано генерала Душана Симовича. Також від влади відсторонений принц-регент Павло, замість якого на престол зведений оголошений заради цього повнолітнім 17-річний король Петро II. Народ Сербії сприйняв переворот з радістю і надією на зміну зовнішньополітичного курсу, переорієнтацію з Німеччини. Незважаючи на заяву глави МЗС Югославії Нинчича про продовження участі в Троїстому союзі, 27 березня Німеччина ухвалила рішення про початок підготовки захоплення Югославії, який був готовий через 3 дня і встановлена дата нападу — 6 квітня 1941. Балканська кампанії Німеччини тривала всього одинадцять днів і закінчилася капітуляцією Югославії.

Після швидкої перемоги над Королівством Югославія, остання була розділена на десять частин з різним статусом. Сербія отримала статус незалежної держави під німецькою військовою адміністрацією. До складу Сербії увійшли Центральна Сербія і західна частина Банату (більше 1/4 Югославії) з населенням 4,5 млн чоловік. Сербія грала найважливішу роль для Німеччини. У ній були розвинуті базові галузі промисловості, необхідні німецькій економіці. Із Сербії до Німеччини поставлялася кукурудза і пшениця. До кінця війни кордони Сербії неодноразово змінювалися на користь її сусідів (Хорватії, Угорщини, Болгарії, Албанії). У 1942—1944 рр. більшість території Сербії була під болгарською окупацією.

  • 1941
    1941
  • 1941-1944
    1941-1944

Німецька національна меншина в Сербії

У сербській частині Банату проживало значна кількість німців (близько 131 000). З 27 березня 1941 Німеччина через своє спеціальне відомство, що займалося організаціями диверсій, очолюване Ервін фон Лахузеном, поставила банатським німцям, а також угорцям під їх керівництвом значну кількість зброї. Етнічним лідером став Сепп Янко. Після захоплення Югославії Янко отримав права на керування Банатом в культурній та освітній сфері.

Німецька окупація і повстанці

Повстанські сили не могли ефективно протистояти німецькій армії. Гітлер вирішив, що лише частина військ повинна залишитися на займаних позиціях, а решта — рушити далі до місць розташування гірничодобувної промисловості. Для боротьби з партизанами 29 серпня 1941, було створено Уряд національного порятунку під керівництвом генерала Мілана Недича. Також Недич отримав пост міністра оборони.

Недич надав військову допомогу четникам під керівництвом Дімітріє Льотича.

Недич також підтримував тісні контакти з полковником Драголюбом Михайловичем. Останній відстоював сербський націоналізм та підтримував ідею створення Великої Сербії, чому противилися німці, які підтримували усташів в Хорватії.

20 жовтня 1944 Белград був звільнений Армією СРСР і партизанами Тіто.

Депортація сербів

Для німецької економіки найважливішим промисловим комплексом в Сербії був гірничодобувний комплекс з видобутку міді в Борі. Восени 1942, у шахтах працювали близько 30 000 сербів, лише третина з яких робили це добровільно. Незважаючи на зростаючи потреби німецької економіки через неважливі справи на радянському напрямку, депортація сербів тривала. Тільки влітку 1943 через брак робочої сили Гітлер наказав не розстрілювати всіх полонених підряд, а частину з них відправляти на примусові роботи. У 1943 на Німеччину безкоштовно працювали 115 000 осіб із числа нехорватського населення Югославії, в 1944 — 100 000. Крім того існував «резерв» зі 100 000 військовополонених з колишньої югославської армії.

Примітки

  1. Wolff, Robert Lee, (1956). Balkans in Our Time Cambridge, Massachusetts, USA: Harvard University Press. P. 203.
  2. Tomasević, Jozo. (2001). War and Revolution in Yugoslavia, 1941—1945: Occupation and Collaboration. Stanford University Press.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 28 серпня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Wolff, Robert Lee, (1956). Balkans in Our Time Cambridge, Massachusetts, USA: Harvard University Press. P. 204.
  5. Bailey, Ronald H. 1980 (original edition from 1978). Partisans and guerrillas (World War II; v. 12). Chicago, Illinois, USA: Time-Life Books. P. 81.

Посилання

  • War in the Balkans - 5
  • Politička propaganda u okupiranoj Srbiji (in Serbian)
  • Map
  • Map [Архівовано 29 травня 2008 у Wayback Machine.]
  • Map [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.]
  • History of Serbian Volunteer Corps [Архівовано 20 липня 2013 у WebCite]
  • Serbia at WorldStatesmen.org [Архівовано 24 травня 2012 у Archive.is]
  • п
  • о
  • р
Театри воєнних
дій
Основні битви (1939—1942) Основні битви (1943—1945) Основні аспекти Учасники

Початок:
Причини
Події в Європі
• Події в Азії
Події в Африці

Основні театри воєнних дій:
Західна Європа
Східна Європа
Середземномор'я
Близький Схід
Африка
Тихий океан
Америка

1939:
• Польська кампанія
Радянське вторгнення до Польщі
Приєднання Західної Білорусі до СРСР
Приєднання Західної України до СРСР
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР
Окупація балтійських країн
• Радянсько-фінська війна
«Дивна війна»
• Битва за Атлантику
• Блокада Німеччини

1940:
Операція «Везерюбунг»
• Французька кампанія
• Битва за Середземномор'я
Битва за Британію
• Східноафриканська кампанія
Північноафриканська кампанія
Кампанія в Лівійській пустелі
Сенегальська операція
Габонська операція
• Битва за Мальту
Італо-грецька війна

1941:
Операція «Ауфмарш 25»
Операція «Маріта»
Бій біля мису Матапан
Іракська операція
Операція «Меркурій»
Сирійсько-Ліванська кампанія
Операція «Зільберфукс»
• Битва за Борнео
Німецько-радянська війна
Операція «Барбаросса»
• Радянсько-фінська війна 1941—1944
Оборона Заполяр'я
• Битва за Київ
• Оборона Одеси
Блокада Ленінграда
Іранська операція
• Смоленська битва
• Битва за Москву
Сумсько-Харківська операція
Севастопольська оборона
Напад на Перл-Гарбор
Таїландська операція
Малайська операція
Гонконзька битва
• Філіппінська операція 1941—1942
• Гуамська операція
Вейкська операція
Голландсько-Ост-Індійська операція
Третя Чаншайська операція

1942:
Ржевська битва
• Дем'янська операція
• Битва за Батаан
Тиморська операція
Битва за Австралію
Новогвінейська кампанія
Сінгапурська оборона
Битва за Індійський океан
Битва в Кораловому морі
Битва за Мідвей
Битва за Гуадалканал
Битва за Дьєпп
Битва біля Газали
Битва біля східних Соломонових островів
Мадагаскарська операція
Алеутська операція
• Андаманська операція
• Харківська операція
Операція «Блау»
• Битва за Кавказ
Сталінградська битва
Друга битва за Ель-Аламейн
Операція «Смолоскип»
Чжецзян-Цзянсійська операція

1943:
Деблокада Ленінграда
Воронезько-Харківська операція
Третя битва за Харків
Туніська кампанія
• Італійська кампанія
Курська битва
• Смоленська операція
Сицилійська операція
Додеканеська кампанія
• Центрально-Тихоокеанська кампанія
Бірманська кампанія
Битва за Дніпро
•• Битва за Київ
• Хуаїнь-Янченська операція
• Чунцинська операція
Битва при Чанде
Дніпровсько-Карпатська операція

1944:
Операція «Шінгл»
Битва при Монте-Кассіно
Наступ під Ленінградом
Корсунь-Шевченківська операція
• Кримська операція
Виборзько-Петрозаводська операція
Операція «Оверлорд»
Операція «Нептун»
Нормандська операція
Операція «Драгун»
• Битва за Нарву
Операція «Багратіон»
• Прибалтійська операція
Курляндський мішок
• Філіппінська кампанія 1944—1945
Варшавське повстання
Львівсько-Сандомирська операція
Яссько-Кишинівська операція
Румунська операція
Східно-Карпатська операція
Дебреценська операція
Операція «Маркет-Гарден»
• Гуамська операція
• Маріансько-палауська операція
Будапештська операція
Петсамо-Кіркенеська операція
Лапландська війна
• Битва за Пелеліу
Арденнська операція
Операція «Іті-Го»

1945:
Битва за Іодзіму
Операція «Боденплатте»
Вісло-Одерська операція
Борнейська операція
Східно-Прусська операція
• Рюкюсько-Бонінська операція
Балатонська операція
Хенань-Хубейська операція
Операція «Верітебл»
Рурська операція
Верхньо-Сілезька операція
Нижньо-Сілезька операція
Східно-Померанська операція
Битва за Берлін
Празька операція
Віденська операція
Радянсько-японська війна
Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі
докладніше…

Міжнародні угоди:
Мюнхенська угода
Пакт Молотова — Ріббентропа
Пакт чотирьох держав
Договір між СРСР та Німеччиною
Японсько-радянський пакт

Ключові конфлікти напередодні світової війни:
Маньчжурський інцидент
Кампанія у Внутрішній Монголії
Друга італо-ефіопська війна
• Угорсько-українська війна
• Японсько-китайська війна

Протиборчі сторони:
Ленд-ліз
Колабораціонізм
Допоміжна поліція Третього Рейху
Радянські фронти часів Другої світової війни
Пропаганда
• Військова техніка
• Військове виробництво
Штрафні військові підрозділи
Операція «Валькірія»
Операція «Бернгард»
Операція «Даунфол»
Операція «Скріпка»

Гуманітарні катастрофи:
Голокост
Блокада Ленінграда
Марш Смерті з Батаану
• Голод у Бенгалії
• Голод у Нідерландах
• Воєнні злочини країн Осі
• Воєнні злочини союзників
Воєнні злочини РСЧА
Катинський розстріл
Депортація народів у СРСР
Операція «Кілгол»
Видача козаків у Лієнці
Жінки для втіхи
Стратегічні бомбардування
Різанина в Нанкіні
Американські військовополонені
Британські військовополонені
Італійські військовополонені
Німецькі військовополонені
Радянські військовополонені
Румунські військовополонені
Фінські військовополонені
Французькі військовополонені
Японські військовополонені

Окупації:
Чехословаччини
• Польщі
• Данії
Норвегії
• Бельгії
• Люксембургу
Нідерландів
• Нормандських островів
• Франції
Югославії:
•• Сербії
•• Словенії
•• Боснії і Герцеговини
‎ •• Македонії
Греції
СРСР:
•• Української РСР
•• Білоруської РСР
•• країн Балтії
•• Російської РФСР
• Китаю
Індонезії
• Малайї
Філіппін
Таїланду
• Індокитаю
Сінгапуру
Бірми
Німеччини
Японії

Наслідки:
Наслідки
Втрати
Відзначання
• Депортація німців
Нюрнберзький процес
Токійський процес
• Іранська криза
Холодна війна

Антигітлерівська коаліція
Лідери
СРСР СРСР
США США
Велика Британія Велика Британія
Республіка Китай Китай
Домініон Канада Канада
Франція Франція
Норвегія Норвегія
Польща Польща
Нідерланди Нідерланди
Бельгія Бельгія
Люксембург Люксембург
Чехословаччина Чехословаччина
Югославія Югославія
Королівство Греція Греція
Єгипет Єгипет
Індія
Австралія Австралія
Нова Зеландія Нова Зеландія
Південна Африка ПАС
Бразилія Бразилія
Мексика Мексика

докладніше…

Країни Осі
Лідери
Третій Рейх Німеччина
Італія Італія
Японія Японія
Режим Віші Вішістська Франція
Фінляндія Фінляндія
Угорщина Угорщина
Румунія Румунія
Болгарія Болгарія
Незалежна Держава Хорватія Хорватія
Словаччина Словаччина
Таїланд Таїланд
докладніше…

Рух опору:
Польща
• Норвегія
Данія
• Бельгія
• Нідерланди
Франція
• Німеччина
Греція
Югославія
Радянські партизани
Україна
Білорусь
В'єтнам

Сербія
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Друга світова війна»
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Додаткова інформація

Територіально-політична експансія Третього Рейху

Тотальна війна
• Друга світова війна у світовій культурі

  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати
  • п
  • о
  • р
Хронологія Югославії та незалежних балканських країн
Хронологія До 1918 Створення
1918 – 1941
ΙΙ Світова війна
1938 – 1945
Соціалістична Югославія
1943 – 1992
Розпад та Югославські війни
1990 –
Словенія території контролювались Австро-Угорщиною
(1867 – 1918)

Включаючи Которську затоку

Див. також:

Королівство Хорватія і Славонія
(1868 – 1918)

Королівство Далмація
(1815 – 1918)

БіГ Кондомініум
(1878 – 1918)
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
(1918 – 1929)

↓ перейменовано на ↓


Королівство Югославія
(1929 – 1943)

Див. також:

Держава Словенців, Хорватів і Сербів
(1918)

Республіка Прекмур'я
(1919)

Банат, Бачка і Бараня (1918-1919)

Республіка Фіуме
(1919 – 1920)
Вільна держава Фіуме
(1920 – 1924)
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом
(1941 – 1943/1945)
Прекмур'я анексоване Угорщиною
Демократична Федеративна Югославія
(ДФЮ, 1943 – 1945)

↓ перейменовано на ↓

Федеративна Народна Республіка Югославія
(ФНРЮ, 1945 – 1963)

↓ перейменовано на ↓

Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
(СФРЮ, 1963 – 1992)

Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ →
СР Словенія
(1944 – 1991)
Республіка Словенія
(з 1991; див. Десятиденна війна)
Далмація Незалежна Держава Хорватія
(1941 – 1945)

Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією

Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною
СР Хорватія
(1943 – 1991)
Республіка Хорватія
(з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність)
Див. також:
САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991)
САО Західна Славонія (1990 – 1991)
САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991)
Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998)
Славонія
Хорватія
Боснія СР Боснія і Герцеговина
(1943 – 1992)
Боснія і Герцеговина
(з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять:
Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995)
Республіка Сербська (з 1995)
Округ Брчко (з 2000)
Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна
САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992)
Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995)
Герцеговина
Воєводина Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії)
Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944)
Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)
СР Сербія
(1943 – 1990)

Включаючи автономні краї:
САК Воєводина і
САК Косово
Союзна Республіка Югославія
(1992 – 2003)

↓ перейменовано на ↓


Державний Союз Сербії та Чорногорії
(2003 – 2006)

До 2006 у складі Союзу були:
Республіка Сербія (1990)
Республіка Чорногорія (1992)

Див. також:
Республіка Косово
(1990 – 2000, див. Косовська війна)
Республіка Сербія
(2006 – 2008)

Включаючи автономні краї:
Воєводина і
Косово і Метохія
(під адміністрацією ООН)
Республіка Сербія
(з 2006)

Включаючи автономний край Воєводина
Сербія Королівство Сербія
(1882 – 1918)
Окупована Сербія
(1941 – 1944)
Маріонеткова держава Третього Рейху
Див. також: Ужицька Республіка
Косово Королівство Сербія
(1912 – 1918)
Окупована Албанія
(1941 – 1944)
разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією
Республіка Косово
(з 2008)
Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана частково
Метохія Королівство Чорногорія
(1910 – 1918)

Метохія контролювалась Австро-Угорщиною
(1915 – 1918)
Чорногорія Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944)
Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)
СР Чорногорія
(1943 – 1992)
Чорногорія
(з 2006)
Північна Македонія Королівство Сербія
(1912 – 1918)
завойована Третім Болгарським царством
(1941 – 1944)
СР Македонія
(1944 – 1991)
Республіка Північна Македонія
(1993 – 2019 Колишня Югославська Республіка Македонія або Республіка Македонія
див. Конфлікт у Македонії (2001))

(з 1991)