HD209515
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 22г 2х 56,66с |
Схилення | +44° 38′ 59,5″ |
Видима величина (V) | 5,57[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0/? |
показник кольору U−B | -0,10 |
яскравість B | 5,556±0,003[2] |
показник кольору B−V | -0,029±0,004[2] |
яскравість V | 5,593±0,003[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,01 |
індекс m1 | 0,14 |
індекс c1 | 1,03 |
індекс Hβ | 2,84[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,560[2] |
Мінімальна яскравість | 5,590[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -21,46± 0,55[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 6,16 ± 0,67[2] мас |
Відстань | 529,47 світлових років 162,34 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=81[3]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD209515 |
HD209515 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1] Вона розташована на відстані близько 529,5 світлових років від Сонця.[2]
Подвійна зоря
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A0. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Фізичні характеристики
Зоря HD209515 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 81км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD209515 має підвищений вміст Si .[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 466,4± 399,9 Гаус.[4]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (22h-24h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |