CHa-118

CHa-118 Salak (HMV 8)
Служба
Тип/клас	тральщик типу Ardjoeno (Нідерланди) / допоміжний мисливець за підводними човнами (Японія)
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф Droogdok Maatschappij в Сурабаї
Введено в експлуатацію	1940
На службі	1940 – 1942 (Нідерланди), 1944 (Японія)
Загибель	6 листопада 1944 важко пошкоджений в морі Саву
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	51
Довжина	20 м
Ширина	4,2 м
Осадка	1,45 м
Технічні дані
Рухова установка	1 дизель
Потужність	135 к.с.
Швидкість	10 вузлів
Екіпаж	14 (Нідерланди)
Озброєння
Торпедно-мінне озброєння	4 глибинні бомби (Японія)
Зенітне озброєння	2 х 7,7-мм кулемети (Нідерланди), 2 кулемети (Японія)

06.11.44

Район пошкодження CHa-118

CHa-118 — мисливець за підводними човнами Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель відносився до нідерландських тральщиків типу Ardjoeno та був споруджений в 1940 році на верфі Droogdok Maatschappij в Сурабаї (східна частина острова Ява) як «Salak» (також мав позначення HMV 8). 3 березня 1942-го тральщик затопили у Сурабаї, оскільки 1 березня на заході та сході Яви висадились японські десанти.

Японці організували підйом та ремонт корабля, що завершився 15 червня 1944-го, а з 31 липня 1944-го ввели його до складу флоту як допоміжний мисливець за підводними човнами CHa-118 (можливо відзначити, що за однією з версій як CHa-118 діяв інший колишній нідерландський тральщик «Tjerimai» – що зазвичай все-таки співвідноситься з мисливцем CHa-101).

Первісно корабель включили 24-ї спеціальної військово-морської бази, що мала штаб у Енде на острові Флорес та належала до Другого Південного Експедиційного флоту (відповідав за контроль над окупованими територіями Індонезії). Втім, вже з вересня 1944-го він належав до 23-ї спеціальної військово-морської бази зі штабом у Макассарі (піденно-західний півострів острова Сулавесі).

6 листопада 1944-го в морі Саву біля північного узбережжя острова Сумба CHa-118 був важко пошкоджений австралійськими літаками, після чого більше не відновлювався та в таком стані дочекався завершення війни в Сурабаї. В подальшому він певний час використовувався як плавучий причал.^[1][2][3]