CH-29

CH-29


Служба
Тип/клас мисливець за підводними човнами типу 28
Держава прапора Японія Японія
Належність
Корабельня верф Harima Shipbuilding and Engineering
Закладено 1941
Спущено на воду 10 грудня 1941
Введено в експлуатацію 30 квітня 1942
На службі 1942—1944
Загибель 18 лютого 1944 потоплений на Труці
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 420
Довжина 51 м
Ширина 6,7 м
Осадка 2,63 м
Технічні дані
Рухова установка 2 дизелі
Потужність 1700 к.с.
Швидкість 16 вузлів
Дальність плавання 2000 миль (3700 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 80
Озброєння
Артилерія 1 × 76-мм універсальна гармата 40 калібрів
Торпедно-мінне озброєння 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння 2 х 13-мм кулемети
CH-29. Карта розташування: Океанія
18.02.44
18.02.44
Район потоплення CH-29

CH-29 — мисливець за підводними човнами Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

CH-29 спорудили у 1942 році на верфі Harima Shipbuilding and Engineering. По завершенні корабель включили до 32-го дивізіону мисливців за підводними човнами.

За два місяці після спорудження корабель уже діяв у Меланезії, зокрема відомо, що він побував у новогвінейському Лае, а 1—3 липня 1942-го перейшов звідси до Рабаула (головна передова японська база в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї).

20—21 липня 1942-го CH-29 разом з цілим рядом інших бойових кораблів (зокрема, 2 легкі крейсери та 3 есмінці) супроводжував транспорти, які висадили десант на північному узбережжі півострова Папуа в районі Буни (зазнавши у травні невдачі в морській операції з оволодіння Порт-Морсбі, японці вирішили досягнути цього пункту суходолом, перетнувши півострів Папуа).

Щонайменше з жовтня 1942-го корабель залучили до патрульно-ескортної служби між Рабаулом та якірною стоянкою Шортленд — прикритою групою невеликих островів Шортленд акваторією біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались бойові кораблі та перевалювались вантажі для відправлення їх далі на схід Соломонових островів (на той час у регіоні вже два місяці точилась битва за Гудалканал). 16 грудня 1942-го CH-29 вийшов з Рабаулу для проведення на Шортленд двох транспортів, при цьому наступної доби один з них — «Бандунг-Мару» — був потоплений підводним човном. CH-29 здійснив безрезультатну контратаку глибинними бомбами, після чого провів порятунок вцілілих.

Патрульно-ескортна служба CH-29 у районі Рабаул — Шортленд тривала до початку червня 1943-го, при цьому корабель щонайменше один раз виходив на схід для супроводу транспорту до острова Коломбангара (центральні Соломонові острови, архіпелаг Нью Джорджія).

У середині червня 1943-го CH-29 опинився в Кавієнзі (друга за значенням японська база в архіпелазі Бісмарка на північному завершенні острова Нова Ірландія), а 25 червня прибув на атол Трук (центральні Каролінські острови), де ще до війни була створена головна японська база в Океанії. Відтепер його подальша служба була передусім пов'язана з Мікронезією.

З 4 липня по 11 серпня 1943-го CH-29 виходив до Східної Мікронезії, де побував на острові Науру, атолі Кваджелейн (тут була головна японська база на Маршаллових островах) та острові Вейк.

13—23 серпня 1943-го корабель здійснив рейс до Рабаулу та назад, супроводжуючи конвої № 1133 та № 2194.

9—14 вересня 1943-го CH-29 провів конвой до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), а 16—21 вересня пройшов назад на Трук з конвоєм № 8161. У день повернення CH-29 також виходив з бази для допомоги танкеру «Ноторо», який був торпедований підводним човном та отримав пошкодження.

23 вересня — 6 жовтня 1943-го корабель здійснив рейс на Кваджелейн та назад, супроводжуючи конвої № 5231 та № 6011. Другу декаду жовтня CH-29 провів за протичовновим патрулюванням в районі Труку, а 23—25 жовтня ескортував до Понапе (східні Каролінські острова) конвой № 5233, кінцевим пунктом призначення якого був Кваджелейн. 26 жовтня CH-29 рушив з Труку з черговою ескортною місією, причому цього разу 31 жовтня сам прибув на Кваджелейн. 4—8 листопада мисливець пройшов назад на Трук, супроводивши разом з есмінцем навчальний крейсер «Касіма».

10—19 листопада 1943-го CH-29 здійснив ще один круговий рейс до Рабаула. На зворотному шляху він разом зі ще одним мисливцем супроводжували конвой № 2152, який втратив від нападу підводного човна одне судно, тоді як проведена CH-29 контратака глибинними бомбами виявилась безрезультатною. Останню декаду листопада CH-29 провів за ескортуванням суден в районі Труку, а з 1 по 10 грудня здійснив черговий круговий рейс до Рабаула, супроводивши конвої № 1013 та № 2063.

14—31 грудня 1943-го корабель здійснив рейс на Кваджелейн та назад у ескорті конвоїв № 5142 та № 6242.

2 січня 1944-го CH-29 вийшов з бази для допомоги переобладнаному легкому крейсеру «Кійосумі-Мару», який був поцілений одразу трьома торпедами з американської субмарини. Втім, 8 січня «Кійосумі-Мару» все-таки вдалось привести на буксирі на Трук.

11—21 січня 1944-го CH-29 супроводив з Труку до Йокосуки конвой № 4111, а 31 січня — 13 лютого пройшов зворотний шлях із конвоєм № 3131.

17 лютого 1944-го по базі на Труці завдало потужного удару американське авіаносне з'єднання. На другий день операції CH-29 був атакований та потоплений ворожими літаками.[1]

Примітки

  1. Japanese Subchasers. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 березня 2024.
  • п
  • о
  • р
Кораблі Японії втрачені у боротьбі за центральну Мікронезію
На комунікації між Японією та Труком
підводні човни
I-365 • I-362 • I-371 • I-13
канонерські човни
переобладнані Едо-Мару
плавучі бази підводних човнів
переобладнані Ясукуні-Мару
переобладнані легкі крейсери
ремонтні судна
транспортні судна
Брасіл-Мару • Палао-Мару • Хіно-Мару №3 • Хеййо-Мару • Хюга-Мару • Тацутаке-Мару • Кінай-Мару • Тойо-Мару • Шозан-Мару • Могамігава-Мару • Наруто-Мару • Кайшо-Мару • Тагоноура-Мару • Кадзахая • Удо-Мару • Хокко-Мару • Нікко-Мару (5949) • Кенрю-Мару • Манджу-Мару • Ямафуку-Мару • Сіганоура-Мару • Шоко-Мару • Хійосі-Мару • Сойо-Мару • Терукава-Мару • Нагоя-Мару • Ямакуні-Мару • Нікко-Мару (734) • Тамасіма-Мару • Сінкьо-Мару
На комунікації з Південно-Східною Азією
транспортні судна
Трук та прилеглий район
легкі крейсери
Агано • Нака
есмінці
Умікадзе • Фумідзукі • Тачікадзе • Майкадзе • Оіте
підводні човни
I-43 • I-169
фрегати
мисливці за підводними човнами
CH-24 • CH-29 допоміжні CHa-38 • CHa-66 переобладнані Шонан-Мару № 15
учбові крейсери
Каторі
сітьові загороджувачі
переобладнані Коєй-Мару
плавучі бази підводних човнів
переобладнані Хейан-Мару
переобладнані легкі крейсери
рятувальні судна
транспортні судна
Наніва-Мару • Тоєй-Мару • Тойо-Мару № 2 • Косєй-Мару • Кікукава-Мару • Муко-Мару • Кацурагісан-Мару • Амагісан-Мару • Фуджикава-Мару • Фуджісан-Мару • Госєй-Мару • Ханагава-Мару • Хокі-Мару • Хокуйо-Мару • Хойо-Мару • Кеншо-Мару • Рейо-Мару • Сан-Франциско-Мару • Санкісан-Мару • Сейко-Мару • Момогава-Мару • Нагано-Мару • Ніппо-Мару • Мацутан-Мару • Тонан-Мару №3 • Ункай-Мару № 6 • Ямагірі-Мару • Юбає-Мару • Ріо-де-Жанейро-Мару • Зуйкай-Мару • Тацуха-Мару • Сінкоку-Мару • Тайхо-Мару • Гйотен-Мару • Хіно-Мару №2
Східні Каролінські острови
канонерські човни
переобладнані Хейджо-Мару
транспортні судна
Сінсей-Мару №6 • Омі-Мару • Тайхосан-Мару • Сьохо-Мару • Шунсан-Мару №2
На південь від центральної Мікронезії
підводні човни
I-174 • Ro-106 • Ro-104 • Ro-116 • Ro-108 • Ro-105 • I-5 • Ro-111